АВІЦЕННА (Аль-Джузджані. Шейх Абу Аль-Раїс Шараф Аль-Мульк абу Аль-Хусейн ібн Абдаллах ібн Аль-Хасан ібн Сіна) (980–1037) — учений, філософ, лікар, фармацевт, музикант, який жив у IV ст. ісламської ери, в епоху розквіту знань і наук при династії Абассидів. А. народився в селі поблизу Бухари (нинішній Узбекистан), яка на той час була столицею держави Саманідів. З дитинства А. був здібною дитиною, перші навички освіти прищеплені батьком; з 14 років А. почав вчитися самостійно, у 18 років А. вже вступає в дискусії з питань астрономії, фізики, філософії з найбільшими вченими того часу, саме у цей період у А. з’являються перші учні. Саме в ті часи розвиток ісламсько-арабської культури досягнув свого піку, а арабська мова була загальноприйнятою мовою передачі знань. У 21 рік А. став автором декількох книг: енциклопедії з природничих наук, багатотомного медичного словника, книги з етики і 20-томної книги роз’яснення законів. У 1015–1024 рр. А. жив у Хамадані, поєднуючи наукову діяльність з активною участю в державних і політичних справах емірату. Останні роки життя А. провів в Ісфахані, при дворі еміра Алаат-Давла. Помер А. у 1037 р., під час походу еміра в Хамадані, де й був похований. У цьому іранському місті 28 квітня 1954 р. поставлено пам’ятник ібн Сіні та урочисто відкрито мавзолей ученого.
У 1025 р. А. завершив свій найважливіший твір «Канон медицини» (Каnunfi’l Tibb), який має багато спільного із системою Галена. Арабською мовою «Канон» видано повністю лише один раз (у 1593 р. в Римі), але існує безліч перекладів його латинською мовою. Найперший переклад латинською мовою (XII ст.) забезпечив ібн Сіні визначальні позиції протягом 5 століть у всіх середньовічних медичних школах і до кінця XVII ст. залишався основним посібником для студентів та лікарів. Крім анатомії людини, в «Каноні» викладено багато практичної інформації. Перший том містить теорію: фізіологія, діагностика, анатомія, хірургія. Другий — капітальний звід відомостей про ліки, які застосовувалися в медичній практиці того часу. У ньому описано понад 800 лікарських речовин рослинного, тваринного і мінерального походження із зазначенням їхніх лікувальних властивостей і способів застосування. Крім ліків, які виготовлялися у Середній Азії та в інших країнах Ближнього і Середнього Сходу, є чимало ЛЗ, привезених з Індії, Китаю, Греції, Африки, островів Середземного моря та інших районів земної кулі. Багато з них стали відомі середньовічній Європі завдяки творам А., що само по собі характеризує значення «Канону» в історії лікознавства. Багато ЛЗ, запропонованих А., увійшли до фармакопей і застосовуються до сьогодні. Наступний том описує хвороби органів людини, дає роз’яснення щодо способів лікування. Книга п’ята «Канону» є фармакопеєю. У ній викладаються способи виготовлення та застосування різних форм ЛЗ складного вмісту. У першій частині описуються різні протиотрути (теріякі), лікарські кашки, пілюлі, таблетки, порошки, сиропи, відвари, настої, вина, пластирі тощо. У другій частині зазначаються ЛЗ для лікування конкретних захворювань голови, очей, вуха, зубів, горла, органів грудної та черевної порожнини, суглобів і шкіри. Чимала їх кількість подана з посиланням на стародавніх європейських та азіатських лікарів, решта наведені як уперше приготовлені й випробувані А.
Збільшення кількості ліків та складність їхнього приготування у період середньовіччя сприяли виникненню аптеки, потім — виділенню в особливу галузь. Це стало поштовхом до розвитку фармації. Величезний авторитет і вплив А. закріпили та зміцнили самостійність науки й практики фармації, а «Канон медицини» А. є історичним документом, що надав майбутнім поколінням інформацію для переосмислення. На шанування пам’яті видатного вченого в Таджикистані його ім’ям названі медичний університет і гірська вершина. У Самарканді й Бухарі є вулиці, названі на честь А. У Бухарі у 1990 р. відкрили медичний інститут і назвали ім’ям ученого. До сьогодні всі пам’ятають його крилаті слова: «Я мислю, і це значить, що я існую».
Літ: Дворська Л. Авіцена / Ел. адреса: umma.ua/uk/history/Ibn_Sina_%E2%80%93_knyaz_vrachey_i_filosof_bitiya/158; Тофтул М.Г. Сучасний словник з етики. — К., 2014.